Гродзька 5 | Фільм «Сад»

thumbnail

«Сад». Тема фільму – реконструкція саду, заснованого в минулому художником-авангардистом. Невідомо, чи це черговий проект цього художника, чи рішення, яке виникає з відмови від мистецтва заради «реального» життя. Картина показує рослини та інші ботанічні зразки, які підкріплені коментарями фахівця. Стриманий в стилі старосвітського документу фільм переносить глядача на прогулянку гіпотетичним садом. Натхненний історією художника, який в 1976 році емігрував до Швеції.

Павел Фрейслер, мова йде саме про нього, залишив в Польщі всі свої ескізи. Після виїзду про нього більше не чули. Еміграція, напевне, – це наслідок попередньої діяльності Фрейслера. Ще в Польщі він займався питанням відсутності та зникнення. Як правило, художник не документував власні дії. Досить часто його активність полягала на поширенні чуток і занятті «мистецтва інтриги». В «Саді» митець залишається невидимим, і замість нього говорить оповідач. Натомість заявляються деякі з його робіт.

Показ фільму, нагадаємо, відбувається в рамках проекту «Гродзька 5». Його тема відноситься до інсталяції «Квітник» Катажини Щипьор, в якій квіти у горщиках – це символ пам’яті про людей і їхнього особистого життя. Вони з’явилися у стародавній архітектурі на Старувці, але водночас і в місці, де протягом десятків років було презентоване авангардне мистецтво – в галереї «Лабіринт» та «BWA».

режисер Аґнєшка Польська, 2010 рік, тривалість: 11 хвилин

Коли: 6 жовтня 2015 року, час: 18:00

Де: інституція «Варштати культури» в Любліні, вул. Гродзька, 5а

Після перегляду відбудеться лекція Еви Татар «Set me free. Сад Павела Фрейслера і Аґнєшки Польської» 

***

Аґнєшка Польська

Закінчила факультет графіки в Академії образотворчих мистецтв у Кракові. Займається створенням фільмів, найчастіше анімаційних. Використовує матеріали із старих журналів, книжок, документації творів мистецтва. В своїх роботах відноситься до недавнього модерного минулого, одночасно демонструє медіум, в якому, відповідно, і творить (погані репродукції, чорно-білі кольори на старих фото). Мисткиню цікавить фрагментарна пам’ять, неточність, прогалини, невластиві інтерпретації. Її фільм «Сенсибілізація на колір» (2009) відноситься до легендарного перформансу Влоджімєжа Боровскі  1968 року, і являє собою спробу реконструкції на основі чорно-білих фотографій. У свою чергу  фільм «Future Days» демонструє меланхолійне бачення художників і критиків в потойбічному світі, які переживають творчу кризу та безкінечно дискутують про мистецтво.

В 2011 році Аґнєшка Польська перемогла у Конкурсі імені Євгеніуша Гепперта, організовану вроцлавською галереєю «BWA». У 2012 році вона опинилася серед 20 художників-номінантів на  премію для молодих художників «Future Generation Prize», організовану українським олігархом та колекціонером Віктором Пінчуком. У 2013 році була номінована на премію «Nagrody Spojrzenia Deutsche Banku». Співпрацює з галереєю «Żak-Branicka» в Берліні.

Ева Татар – історик мистецтва. В 2015 році, разом із Шерон Локхарт працює над фільмом «Rudzienko», пише книгу про галереї «BWA» та реалізовує програму «Оточення» для Татранського Музею в Закопаному.

Куратор проекту: Маґдалена Уйма

Організатор: культурна інституція «Варштати культури» в Любліні