Місто movie /// Місто під загрозою – програма на квітень

thumbnail

Запрошуємо до Майстерні Культури на наступні покази фільмів з циклу „Місто під загрозою”, що відбувається у рамках „Місто movie”. 

Цикл #3 /// Місто під загрозою

Місто, як простір для життя і діяльності людини, завжди накопичувало у собі цілу масу мікро – суспільств, людей, що належать до різних спільнот, каст, субкультур та інших згромаджень.  У структурі міста, як у об’єктиві, спостерігаються найрізноманітніші людські відносини, як позитивні, так і негативні. Думаючи про ті, негативні, надаємо звиклі вже поняття, кримінальність, корупція, різного роду патології, також передбачувані проблеми – хоч би соціальне виключення або нерівності, які зростають. Власне, ці різниці  і приводять до поділу суспільства на бідних людей, часто, які живуть на межі нещастя у цілковитому відділенні від тих, що привілейовані, ведуть життя в розкошах, становлять сьогодні фундамент багатьох конфліктів. Усі згадані питання є очевидними у зацікавленнях творців фільмів, а також тих, що задокументовують цілковиту, пануючу реальність, як і тих, що надають глядачеві описаних вражень у фільмі.  Одні проникають з камерою: у небезпечні дільниці міст, торкаючись соціальних проблем, інші – використовують вихід у своїх місцевостях або ж як барвисті, часто перекреслено грубою рискою тло  у випадку певних видів фільмів.

У цьому циклі хочемо показати Вам місто у кризі, у певній  „зворотній стороні” моральній. Місто, яке окрім своєї магії і забавами, ховає також власні проблеми чи драми. Немає на світі ідеальних міст. Кожне має свою пропорцію краси, а також бруду. Фільми про міста під загрозою покажуть нам скоріше цей другий варіант. З омріяних міст, казкових перенесемося до міст де пульсує неспокій, нічні переживання і небезпечного кінця.

Програма на квітень:

  • 3 IV – Football Factory – реж. Нік Лав, час 93’, 2004 р.
  • 10 IV – Місто гніву – реж. Паул Гаґґіс, час 113’, 2004 р.
  • 17 IV – Зона – реж. Родріґо Пла, час 97’, 2007 р.
  • 24 IV – Fish Tank – реж. Андреа Арнольд, час 124’, 2009 р.

Football Factory – тема агресії серед „спортивних” хуліганів, що в нас час називають  „кіболами”(вболівальниками) , сьогодні це одна з розпізнавальних проблем агломерації великих міст. Особливе питання ця проблема займає у Великій Британії, батьківщина футболу, але й також колиска фантських фан-клубів певних команд. Багато років влада Англії боролися з силою та агресією на стадіонах, щоб сьогодні, завдяки заборонам на стадіонах, доброму моніторингові і великим штрафам фінансовим, запанував спокій. Однак, хулігани не зникнули, тільки перенеслися із стадіонів на вулицю міст, вокзали, метро чи інші громадські місця. Про це йдеться у фільмі Ніка Лав, обґрунтований на крикливій повісті з цією самою назвою, авторства Джона Кінґа. Головний герой Томмі (роль виконує Денні Даєр) – це 30-річний фан Челсі Лондон. Це він буде розповідати цю історію, супроводжуючи глядача у цей брутальний світ лондонських „kiboli”(вболівальників). Постать Томмі представляє також у певному сенсі цілу  групу суспільства. Люди, що існують від понеділка до п’ятниці, у сірий буденності. У нудній праці, тотальному застої і маразмі, очікуючи тільки на вихідні і можливість реакції за допомогою агресії, алкоголю, чи наркотиків. Варто придивитись з близька до субкультури англійських хуліганів, особливо на деякі ситуації виглядають небезпечно подібно до нашої реальності.

Місто гніву – Паул Гаґґіс найперше, був оцінений у діяльності сценариста, автор історії : дві частини пригод Джеймса Бонда чи наприклад декілька фільмів Клінта Іствуда. Раз на якийсь час береться за камеру та переносить на екран власний текст. Це власне мало місце у випадку   „Місто гніву”, одного з великих переможців премії Оскар у 2004 році. Гаґґіс отримав статуетку за найкращий сценарій та найкращий фільм. Образ відбувається у сучасному Лос-Анжелесі, напередодні Різдвяних Свят. Своєю конструкцією фільм нагадує діяльність Роберта Альтмана чи Паула Томаса Андерсона. Маємо тут, наповнення відомих акторів  (наприклад Сандра Буллок чи Мет Діллон), яких поодинці творчість складають образ  „колективного героя ”.  Їхні історії переплітаються, пересікаються між собою, створюючи живий, динамічний і неспокійний  образ сьогодення „Міста Ангелів”. Сучасний Лос Анжелос – це не тільки фабрика фільмів, але також велика расова суміш та культурна. Місто контрастів, де сусідами між собою є багаті райони у стилі Беверлі Хілз та нетрі у східній частині міста. Гаґґісон вдало поєднав фільмові долі, що презентували багато суспільні групи, творячи різнобарвну мозаїку багатошарового міста.

Зона –  Мексика – це одна з трьох найбільших міст світу, столиця держави із тою самою назвою, більше 25 міліонний мегаполіс. Тут відбувається ідея фільму, з назвою  „Зона” це закрите, щільно захищено від решти міста, дільниця з охороною. Пунктом розвитку цілої історії є вторгнення до цієї частини трьох  молодих мешканців з мексиканської дільниці нетрів. Підлітки з нетрів розраховують на швидку нагороду та повернення до свого світу.  На жаль нещасливі їхні спроби втекти і розпочинає криваве полювання. Далі події відбуваються дуже швидко. Багаті мешканці  „Зони” хочуть виміряти „справедливість” самотужки, обороняти свої маєтки, соціальний статус та модель життя.  Режисер встановлює похмурий діагноз, що подальший розподіл суспільства на бідних та багатих, привілейованих та позбавлених будь – яких прав, може принести жахливі суперечки. Фільм можна сприймати щонайменше на двох рівнях. Як добре реалізований трилер, а також як, соціально та морально настановлений, що виміряний у багатому середовищі, що не бачить або не хоче бачити проблеми людей, що виключили у суспільстві. Мексиканський фільм є на зростаючій хвилі, пропонуючи дуже цікаву діяльність, а  „Зона” – тільки підтверджує цю тенденцію.

Fish Tank – сучасна проблематика суспільства Великої Британії – це одна з головних тем у творчості Андреа Арнольда. У 2003 році захопила фільмовий світ короткометражний фільм „Оса”, та здобула Оскара у даній категорії. У  „Fish Tank” розвивається подібна тематика до повного метражу, а ефект є дійсно цікавий і змушує до роздумів. Мія – головна героїня фільму – підліток, живе з мамою та молодшою сестрою у типовій, англійській багатоповерхівці. Її безнадія до життя полегшує трохи її пристрасть та талант, який має дівчина до танцю. Приховано мріє про участь у кастингу і успіх у програмі, що відкриває нові зірки. Щоденно мусить миритися з непривітним оточенням, невідповідальною мамою, а також проблемами у яких виростає, у фатальній дільниці. Ситуація додатково ускладнюється, коли несподівано у життя родини входить новий партнер мами  – Коннор (Мішель Фасбендер). „Fish Tank” є важливим голосом у дискусії над проблемами сучасної Європи, додатково втягуючи нас у історію героїні за допомогою вміло використаних засобів вираження, доброго сценарію та доброї гри акторів. Становить сутність соціального британського кіно останніх років.

ПРО ЦИКЛ МІСТО MOVIE:

Даємо голос місту. Запрошуємо на цикл показів фільмів де місто є фоном, але і героєм, простором до життя і сценарієм фільмових історій, тихим свідком приватних розповідей, а також активним учасником фільмової діяльності.  Місцем де безперервно відбуваються людські проблеми та драми, але також великі надії, мрії і тріумфи.

Місто говорить до нас  багатьма мовами – образу, звуку, історії, що розповідають… мовою Террі Ґілляма, Федеріко Фелліні, Джима Ярмуша, а також Вронк Кар Вая. Має також багато облич, бувають гарні, суворі, радісні, з меланхолією, але завжди цікаві і мають свою розповідь.

Покази фільмів складені у циклі тематично презентуючи різні образи зв’язані з функціонуванням міст, а також життям їх мешканців.

Сеанси супроводжують обговорення та дискусійні зустрічі.

Приготування циклу:  Аґнєшка Войцєховска, Рафал Хвала

Де: Майстерня Культури, вул. Ґродзька 5a

Вхід вільний

Більше про проектМісто Movie