Павел «Кельнер» Розвадовські

Авторська зустріч із Павелом Розвадовським – відомим музикантом, зокрема завдяки формації «Deuter» або «Izrael». Відправною точкою для розмови стане книга «Це абсолютно неймовірно» випущена у видавництві Варшавського університету. Вечір завершить камерний концерт Павела Розвадовські, який виступить у супроводі Кароля «Кольора» Гадзало.

Коли: четвер, 22 листопада 2012 року, час: 19:00

Де: культурна інституція «Варшати культури» в Любліні, вул. Попєлушкі, 5, Люблін

Вхід вільний

На листопадову зустріч з циклу «Book it! – кілька фраз про музику» прийняв запрошення Павел Розвадовські, відомий як «Кельнер», одна із центральних постатей незалежної польської сцени 1980-х років. Приводом для зустрічі є нещодавно видана його книга «Це абсолютно неймовірно», яка з’явилася на світ за допомогою Варшавського університету. Це не є типова автобіографія, а швидше збірних спогадів і психоделічна, моментами смішна, історія його життя.

У випадку Кельнера тих спогадів назбиралося дуже багато. Варто нагадати, що свою пригоду із музикою він розпочав в 70-х роках, коли разом з першою хвилею панк-року і new wave в Польщі, заснував групу «Formit». Це був 1978 рік, а два роки потому з’явився ще один з основних і найбільш захоплюючих гуртів польської альтернативи – легендарний «Deuter».

В принципі «Deuter» із самого початку не піддавався чітким класифікаціям. Це з одного боку був панк-гурт, а з іншого  – один з перших в Польщі колективів, який спробував міксувати гостре звучання і текст з музикою в стилі фанк та регі, які тоді вже були досить популярні. Зрештою, те саме можна сказати і про лідера «Deuter», тобто нашого гостя.

Протягом всього свого музичного шляху Кельнер був надзвичайно еклектичний, завжди в пошуку та нерідко утворював нові музичні напрямки, а іноді і певні явища. Крім зв’язку із фанком, пробував експлуатувати також такі стилі як реп і соул, тобто музику, яка піку популярності в Польщі досягла десять років потому, а саме в 90-х. Знаменитий сингл гурту «Deuter» – «Średniowiecze» – це приклад синтезу тих унікальних стилів, а був це 1987 рік! У той же час, в 1983 році, разом із своїм приятелем і наступною іконою андеґраунду Робертом Брилевським, Кельнер створює до сьогодні  найгучнішу регі-формацію «Izrael». Гурт практично відразу записує один із найважливіших альбомів тамтешніх років – «Biada, biada, biada» і на стало записується в каноні вітчизняної незалежної сцени.

90-ті роки – це подальші пошуки артиста, у тому числі і дует «Max i Kelner», тобто його і Брилевського голос в електро-музиці (альбом «Techno terror»), спільна платівка і маршрут з Дезертиром, участь в проекті «Tribute to Rejestracja».

Сьогодні Павел «Кельнер» Розвадовські продовжує концертну діяльність зі своїми найважливішими гуртами – «Deuter» та «Izrael», з успіхом віддається літературній діяльності. У Варштатах культури вступить в подвійній ролі – письменника та музиканта, даючи на закінчення вечору камерний концерт з Каролем «Кольорем» Гадзало (басистом гурту «Miąższ», на постійно пов’язаним із Любліном (має варшавське походження).

Листопадовий «Book it!» – це унікальна можливість, аби познайомитися і пізнати чергового чудового артиста, історію варшавської альтернативної сцени та відповідь на питання, що саме було так абсолютно неймовірно…

А так пише про книжку Кельнера журналіст та музичний критик Рафал Ксєнжик:

 «До цієї пори у нас в Польщі ще не було такої швидкої, такої скромної, такої безпретензійно екстатичної та наповненої свободою біт-покоління. Це абсолютно неймовірно, але ви маєте її перед собою. Для її появи  був потрібний підлеглий панку, текстовик, перформер і фронтмен, поціновувач та майстер фанку і регі в одній особі. Скільки тут спогадів, а скільки літератури? Неважливо. Вистачить вам долучитися до пригоди. Усі охочі пізнають бравурові сценарії та портрети з часів народження панку та регі. Не йдеться тут про хроніку минулих подій. На новій платівці гурту «Deuter» Кельнер співає, що утворює гібрид Кміціца, Клосса, Титуса і Янека Коса. От наївний герой, шпигунська спостережливість якого є шокована одухотвореною радістю. Такою є ця книга».

Рафал Ксєнжик